Запрошення

Від учнів 2 класу!

ЗАПРОШУЄМО!!!!!

Флешмоб "Вони тримають небо"

Наталія Волинець

Небесна сотня

Чому ви, матінко, в сльозах,

Чому дивлюсь згори додолу,

Чому кружляю в небесах

Над рідним Києвом по колу?..

Чи це наснилося мені,

То, прошу, розбудіть скоріше,

Що ніби тіло у труні

Моє лежить і вже не дише.

А поряд мене ще стоять

Під прапорами домовини.

Згори дивлюся – в них лежать

Мої вояки-побратими.

Кругом палаючі свічки…

І зникли всі криваві плями…

Їх змили нині сліз річки

Пролиті у церквах над нами.

Дивлюсь на все з таких висот,

Де навіть сокіл не літає,

Де тиша, що не знає нот,

Тому ніколи не співає…

Які незвичні почуття…

Невже тепер я крила маю?

Чи може, я пішов з життя?..

Чому ж біль досі відчуваю?

За рідну землю і братів

Усіх, хто вийшли на майдани

Супроти влади і катів –

Щем невимовний ятрить рани.

О Боже, як чоло болить

Пробите кулею, в нім дірка!

Я пам’ятаю – впав й за мить

Злетів у небо, наче зірка.

Так… так! Нарешті зрозумів!

Та це ж мене Майдан ховає,

І той сумний церковний спів

В останній путь випроводжає.

Гадаєте мене нема?

Але, повірте, я існую!

Душа свідома і жива,

Все бачу, розумію, чую.

Не маю я тепер очей,

Та сліз моїх прозоре море

Проллється навесні дощем

На землю, на її простори.

Я не один посеред хмар,

Нас тут вже є «Небесна сотня» –

Поклавші серце на вівтар

І душу, що не є самотня.

Тепер ми вільні назавжди

У світі, де нема тиранів,

Нема страждання і біди

І, головне, нема кайданів.

Не плачте, мамо, Божий суд

Свій вирок виніс вже по суті.

А ми несемо варту тут

Людьми і Богом не забуті!

23. 02. 2014 р.

Хвилина мовчання

Пісня "Мамо, не плач"

Молитва за мир в Україні

Молитва

Молитва

Флешмоб

Слава Україні! Героям Слава!

Вшанування ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!

Небесна сотня

...і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам;
у темне небо по руках в відкритих трунах
до світу кращого крізь сльози матерів,
не буде прощення убивцям й нам не буде,
коли непомщеними лишаться всі ті, хто так любив,
хто не дістався правди, оступившись на півкроці,
хто згас за нас, недотягнувши до весни,
тримає курс у небеса славетна сотня,
землі своєї упокоєні сини.
горять серця, палають вільні душі,
зійшла зоря, гряде нове життя,
герої не вмирають, кличуть нас на барикади,
і хай прийме тіла їх мерзла ще земля,
витає дух нескореної волі,
гримлять щити, молитви і пісні,
рядами рівними між нас ідуть герої,
усі, хто голову поклав в ці темні дні.

Акція 2 класу "Запали свічку памяті"

пожежна безпека в побуті

Презентація до уроку мужності

Моральні цінності мого нарду

Урок мужності "Моральні цінності мого народу"

Мета: виховувати в учнiв любов до Батькiвщини, повагу до свого народу та його цінностей; формувати риси глибокого патрiотизму.

Хід уроку 

Повідомлення теми уроку, мотивація

   Батькiвського пiклування ми часом не помiчаємо так само, як не помiчаємо повiтря, яким дихаємо. Крiм суто господарських турбот, батьки пiклуються й про здоров’я синiв i дочок, про їхню освiту, виховання, про настрiй i розваги. Тож помiчаймо це i будьмо їм вдячнi.

   На жаль, буває й по-iншому. В Українi нинi близько 100 тисяч дiтей позбавленi батькiвського пiклування. З них лише кожна десята дитина — сирота. Батьки ж дев’яти з кожних десяти дiтей не виконали свого обов’язку перед ними, i за законом нашої крани були позбавленi батькiвських прав. Таким дiтям допомагає держава. Щороку в Українi 5 тисяч сiмей усиновлюють сирiт. Крiм звичайних дитячих будинкiв, де всi живуть разом пiд наглядом вихователiв i вчителiв, в Українi створюються й мiнi-дитбудинки, де дiти живуть по вiсiм — десять разом iз названою матiр’ю як звичайна багатодiтна родина.

   «Дiтям вулицi» прагнуть допомогти i просто добрi люди. Вони створюють дитячi притулки, центри реабiлiтації, де повертають таким хлопцям i дiвчаткам надiю на краще майбутнє.

Обговорення ситуації
— А що б запропонував ти для допомоги дiтям-сиротам?

Вивчення нового матеріалу
   Шануй батька й матiр свою — це одна з найголовнiших заповiдей людського життя, а почуття вдячностi — одна з найшляхетнiших рис характеру.

Декламування віршів

1. Коли встану я раненько,

Привітаю чемно неньку,

Міцно-міцно обніму

І до серця пригорну.

2. „Дякую!”- за все скажу

Та й у справах вже біжу.

Мама всіх благословить

Й на роботу теж спішить.

3. Вчить матуся в мирі жити,

З усіма людьми дружити.

Сльози витира буває

Та не сварить, та не лає.

4. Слово Боже ми читаєм

І псалми разом співаєм,

На молитву теж стаємо,

Богу шану віддаємо.

   Про це нагадує нам і Конституцiя України, яка визначає пiклування про стареньких батькiв обов’язком дорослих дiтей. А ось який ЗАКОН ПРО СПОКIЙНУ СТАРIСТЬ склали дiти однiєї зi шкiл.

• Поважай старших. Не смiйся над старiстю.
• Не вступай у суперечку зi старими людьми.
• Не залишай старшу рiдну людину самотньою.
• Завжди знайди час поговорити з дiдусем, бабусею.

• Не сiдай до столу перший. Запроси спочатку старших.

• Прислухайся до порад старших. Дякуй за них.
• Будь уважним. Не вмикай голосно музику, не регочи голосно, не кричи, коли хтось удома хворий.
• Обов’язково привiтай рiдних зi святом чи днем народження.

Завдання для пар учнів

-Обговори з другом по парті цi правила.

-Чому дiти назвали їх Законом?

-Спробуй продовжити перелiк цих правил.

Опрацювання оповідання-легенди «ЗАКОН РОДУ»
   Був колись такий закон — виганяти старих людей, якi вже не могли роботу робити. Старший син виводив батька чи матiр у глухий лiс i там кидав. А один чоловiк пiшов проти закону: пожалiв свого батька, заховав його в землянцi глибоко в лісi.
   Рiк живе старий, другий. Нiхто про те не знає. І впав на їхню землю неврожай лютий, а за ним — холодна, затяжна зима. Все поїли люди, навiть те, що на насiння лишали. Розмерзлась земля, а сiяти немає що. Пiшов тодi син до батька та й каже: «Будемо гинути, тату. Усi разом». І заплакав. «Не плач, сину, каже батько. — Є порятунок. Розбери стрiху на хатi, розтруси по полю, i зiйде те зерно, що в колосках невимолочене залишилось»
   Зробив син так, як батько велiв. А за ним i все село порозкривало свої хати. І зiйшло жито, густе й могутнє, i був урожай невиданий. І прийшли до того чоловiка люди, i питали, хто навчив його так чинити. Чоловiк i признався, що порушив закон, не вигнав батька. Зажадали люди побачити того дiда. Вiн вийшов до них, сивий i згорблений, зiперся на костур i сказав: «Я смертi не боюся, давно готовий до неї. Можете вбити мене, але сина пожалiйте, як вiн мене пожалiв».
   Заспокоїла дiда громада, i прийняли тодi новий закон роду — берегти й шанувати старих людей за роки, за мудрiсть, слухати їхню раду й чинити так, як скажуть вони. І доглядати їх до самої смертi. А хто не виконає цього закону, то буде проклятий на вiки вiчнi...

За М. Малюком

Обговоренання та творче завдання

- Що тебе вразило у цьому оповіданні?

- Розкажи нам про старших у своїй родинi, їхню мудрiсть та знання.

НЕ ЗВЕРНУТИ З БАТЬКIВСЬКОЇ ДОРОГИ – розповідь-лист дитини

   Я щаслива людина, бо народилась на прекраснiй спiвучiй землi серед чудових працьовитих людей у дружнiй родинi, де панують любов, затишок, злагода й достаток. Достаток — то заслуга, звичайно, татова. А все решта — це мама. Нi, вона зовсiм не схожа на образ матерi, сiльської невсипущої трудiвницi. Моя мама — сучасна iнтелiгентна, освiчена i вродлива жiнка. Я завжди дивуюсь, як гармонiйно в нiй все поєднано: висока струнка постать і високий дух, чистi лагiднi сiрi очi i чистi помисли, чудове, пшеничного кольору волосся i любов до землi, шанобливе ставлення до людей працi. Моя мама за фахом — агроном, проте, працює викладачем агрономiчного вiддiлу у коледжi. Знаю, що за добросовiснiсть і щире серце її поважають і шанують як студенти, так i колеги.
   Любимо й уважно ставимося до неї i ми: я, моя менша сестра i тато. Мене в мамi приваблює і вражає безмежна доброта. Цього ж вона намагається навчити й нас. Як сказано у вiршi Бориса Олiйника:

Навчила дiтей,
Як на свiтi по совiстi жити...

   Добра, ніжна моя мама вiддає людям, своїм дiтям увесь цвiт душi своєї. І я, цiнуючи кожну хвилину, проведену поруч з нею, буду все життя прагнути оберiгати вiд небезпеки, зла і лиха життєвого, вiд хвороб, бо: 

Можна вибрать друга i по духу брата,
Та не можна рiдну матiр вибирати...

- Цього листа до одного журналу написала учениця. Напиши й ти про своїх тата, маму, бабусю чи дiдуся. (додому)

Складання у класi обов’язків для батькiв i дiтей в сiм’ї.

 

Підсумок уроку

Народна мудрiсть ( обговорення прислів’їв ) Складання із розсипаних частин.

Пташка, красна а людина — пiр’ям знанням.

добром Добро повертається.

тебе Шануй— i людей шануватимуть.

Слухання пісні Ірини Федишин «Родина». Підсумок бесіди.

Шануйте батьків, любі діти, 
Щоб потім не пожаліти. 
Допоки є батько і мати, 
Старайтесь їм шану віддати.

Молитва за батьків.

Проект "Пташина їдальня"

Тип проекту: iндивiдуальний, проект-завдання.

Мета:

а) формування екологiчних знань, навичок;
б) виховувати любов до природи, бажання оберігати птахів в зимовий період від смерті через голод.

Завдання: наповнювати годівнички кормом для птахів.

Виконання проекту передбачає систематичнi спостереження за видовим складом птахiв, що прилiтають взимку до годiвнички, та наповнення годіничок кормом.

Учні роздiлені на такi групи:

1. Гемська, Грещук

2. Дільна, Івахів
3. Марчук, Натяга

4. Олійник, Пюрко

5. Тарнавський, Хамуляк

Перший етап — вивчення літератури про зимуючих птахів, їх корми та живлення. Складання інформаційного довідника «Пташина їдальня» про зимуючих птахів.

Другий етап — виготовити аплікації "Хто прилетів до годівнички?".

В цю роботу діти вклали свою любов до природи та закликали інших піклуватись про наших менших друзів. Адже на уроках не одноразово діти дізнавалися, як тяжко доводиться птахам, що залишились зимувати у нашому селі. Своєю роботою діти закликали всіх створювати годівнички та турбуватися про пташок взимку.

Третій етап – написати текст-розповідь «Пташина їдальня», та виготовити збірочку.

Захист. Висновки:

-Хто прилiтав? 

-Чи вистачило корму?

-Як будемо зустрiчати нових друзiв наступної зими?

Вiдповiдь на кожне з наведених питань може стати предметом обговорення на уроцi, на виховнiй годинi. 

Аплікація "Хто прилетів до годівнички?"

Інформаційний довідник "Пташина їдальня"

Фото на згадку